Герой України. Письменник, лауреат премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Автор “Акту проголошення Незалежності України”. Учасник Гельсінської групи, перший голова Гельсінської спілки, перший голова Української республіканської партії.
Лук’яненко Левко Григорович народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка, Городнянського району Чернігівської області.
В 1933 році у віці 15 років був рекрутований у Радянську армію.
В 1953 році поступив у Московський університет на юридичний факультет. Після закінчення, у 1958 був направлений за розподілом у Радехівський район Львівської області в райком партії на посаду пропагандиста. У 1959 перевівся в адвокатуру і переїхав у Глинянський район.
Починаючи з 1951 року займався громадською і політичною діяльністю, спочатку у комсомолі, а потім у комуністичній партії. Але з 1957 року став прихильником опозиційних поглядів, що було на той час не припустимо. Тому, у 1961 році за створення підпільної партії Українська робітничо-селянська спілка, Левко Лук’яненко було заарештовано разом з Іваном Кандибою, Степаном Віруном. Василем Луцьківим, Олександром Лібовичем, Іваном Кіпишем та Йосипом Боровницьким.
В 1961 році Левко Лук’яненко було спочатку засуджено до страти але потім вирок пом’якшено до 15 років позбавлення волі. У 1974 році за організацію страйку в тюремному таборі його засудили до відбування покарання у Володимирській тюрмі.
В 1976 став членом Гельсінської групи, за що у 1977 був заарештований та засуджений до 10 років позбавлення волі та 5 років заслання. Був помилуваний у 1988 році та у 1989 році повернувся в Україну.
В 1988 став першим головою Української Гельсінської спілки, яка була створена на основі Гельсінської групи.
В 1990 став першим головою Української республіканської партії, яка була створена на основі Української Гельсінської спілки.
Левко Лук’яненко був депутатом Верховної Ради України п’яти скликань.
Автор “Акту проголошення Незалежності України” від 24 серпня 1991 року.
Герой України, кавалер Ордена Свободи, кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеню. Академік Академії наук вищої школи України, почесний доктор права Альбертського університету (Канада). Автор багатьох літературних творів. За 13-ти томник “Шлях до відродження” у 2016 році отримав премію Тараса Шевченка. Почесний громадянин міста Тернопіль і міста Глиняни, Львівської області.
Помер Левко Лук’яненко 7 липня 2018 року після тривалої хвороби. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві.
Левко Лук’яненко назавжди залишається в серцях українців.